В.К. ЛИПИНСЬКИЙ: ЕЛІТАРНО-КОНСЕРВАТИВНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Анотація

Окреслено погляди представника консервативного напряму української суспільно-політичної думки В. Липинського, що викладено ним у листах до сучасників у 1920-х роках. Розглянуто його концептуальні моделі та думки щодо генетичного зв'язку держави і нації, ролі аристократії у розбудові незалежної Української держави, сутності «трудової монархії», змісту «класократичної теорії», ролі партії, національної ідеї та релігії у процесах українського державотворення. Указано, що зміст листів В. Липинського розкриває творчу лабораторію провідника українського державотворення, засвідчує глибину його думок у багатьох сферах наукового пізнання: філософії, історії, політології, соціології, культурології, релігієзнавстві, психології, етиці та ін. Проблема шляхів розбудови української нації у спадщині вченого тісно пов’язана з проблемою пріоритетності розв’язання питань культурно-національного і державного будівництва. Надбання теорії держави і права збагачено його концепцією незалежної унітарної держави у формі парламентської трудової монархії на чолі з гетьманом. Цікавими є ідеї політолога щодо синтезу авторитарного політичного режиму та інститутів демократії, правової держави, парламентаризму тощо. Елітократична концепція В. Липинського виходить із визнання еліти та її лідерів рушієм, визначальним чинником процесу українського державотворення на противагу концепції масової демократичної участі, яку пропагували тогочасні лідери УНР. Справедливість тверджень мислителя підтверджує хід цивілізаційного розвитку людства, коли, за рідким винятком, сучасні нації змогли утвердитися й зміцнитися завдяки їх формуванню на базі певної культури у межах національних держав. Унаслідок цього саме поняття «нація» стало нерозривно поєднаним із поняттям «держава». Водночас для збереження власної ідентичності та самобутності українського народу надзвичайно важливим є збереження, захист та поширення української мови та культури.