ОСВІТА В УРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-Х – НАПРИКІНЦІ 1980-Х РОКІВ: СУЧАСНІ ПОЛЬСЬКІ ВІЗІЇ

Ольга Лаврут

doi:10.32782/2305-9389/2022.spec.17

Ольга Лаврут https://orcid.org/0000-0002-6915-7474

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.spec.17

Ключові слова: дослідження, проблема, науковці, радянське суспільство, культура, освіта.

Анотація

На основі вивчення історіографічного спадку сучасних польських дослідників у роботі доведено про важливість польсько-українського діалогу з вивчення не лише дотичних до обох країн історії, а й тем, які мають відношення виключно до України. Це демонструє солідарність західних сусідів до історичного спадку. Різноракурсне вивчення суспільства сприяє позитивному розвитку новітньої історіографічної науки, оскільки вона функціонує в умовах свободи наукових досліджень. Важливими аспектами є й інтеграція наукової думки, яка сприяє цілісному сприйняттю проблеми з різнопланових позицій. Задля подолання травматичного минулого і створення динамічного демократичного суспільства сьогодні звертаємо увагу саме на ці аспекти. У статті акцентовано на різних темах, особливо на вивченні ментальності радянського суспільства, впливі ідей на подальше сприйняття реалій. Тут продемонстровано окремішність українського від радянського. На основі характеристики українського менталітету доведено, що він відрізнявся від російського, тому останній його звинувачував у русофобських намірах, що зовсім не відповідало дійсності. Навіть навпаки. Дослідники наголошують на відсутності реалізації власної внутрішньої політики в УРСР навіть в обмеженому, радянському варіанті. Вони порівнюють це із колись прорадянською Польщею, яка мала більше можливостей за свою східну сусідку. Науковці прагнуть поєднати мікро- та макродослідження. А їх совєтологічні студії присвячені тоталітарній мові, що стало важким спадком від часів тоталітарного і авторитарного режимів. Вони вив-чили роль дисидентів та інтелектуалів у їх краху. Учені присвятили свої дослідження і проблемам педагогічної освіти, кадровому її забезпеченню. Але вони мали сприяти розвитку підростаючого покоління, крокувати з вимогами часу, а не долучати до ідеологічних постулатів, які засмічували свідомість і заважали критично мислити і випробовувати нові ідеї в освіті.

Посилання

1. Маслак В. Інтелектуальний вплив ідей Єжи Ґедройця на польські студії української історії. Емінак. 2017. № 1(3). С. 73–75. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2017_1%283%29__16 (дата звернення: 15.08.2022).
2. Жебровський М. Як поставала легендарна паризька «Культура». URL: https://novapolshcha.pl/article/yak-postavalalegendarna- parizka-kultura/ (дата звернення: 11.08.2022).
3. Machko K. Echakomunizmu. Dziedzictwo homo sovieticus. URL: https://eastbook.eu/2017/11/15/echa-komunizmuspuscizna- homo-sovieticus/ (дата звернення: 10.08.2022).
4. Kornat M. Prof. Polska historiografia historii nowo żytnejdziała w warunkachwolnościbadańnaukowych. URL: https://dzieje.pl/aktualnosci/prof-m-kornat-polska-historiografia-dziejow-najnowszych-funkcjonuje-w-warunkach(дата звернення: 10.08.2022).
5. Polskie widzenie Europy : historia i współczesność : pracazbiorowa / podred. WojciechaJózefaBurszty i JoannyNowak ; Inst. SlawistykiPol. Akad. Nauk. Warszawa : SlawistycznyOśrodekwydawniczy, 2012. 231.
6. Маліцький Ян: Ми шукаємо студентів із ноткою «шляхетного східного божевілля». URL: https://novapolshcha.pl/ article/yan-malickii-mi-shukayemo-studentiv-iz-notkoyu-shlyakhetnogo-skhidnogo/ (дата звернення: 19.07.2022).
7. Фрішке Анджей: Сталін хотів, щоб українці перестали існувати в Польщі. URL: https://espreso.tv/article/2017/06/11/ frishke (дата звернення: 21.07.2022).
8. Стриєк Т. Невловні категорії. Нариси про гуманітаристику, icторiю і політику в сучасних Україні, Польщі та Росії. Київ : Ніка-Центр, 2015. 320 с.
9. Марціняк В. 1989 рік і крах ялтинського режиму. URL: https://krytyka.com/ua/articles/1989-rik-i-krakh-yaltynskohorezhymu (дата звернення: 21.08.2022).
10. Stryjek, T. Jakiejprzeszłościpotrzebujeprzyszłość? : interpretacjedziejównarodowych w historiografii i debaciepublicznejnaUkrainie 1991–2004. Warszawa : Instytut Studiów Politycznych PAN : OficynaWydawnicza RYTM, 2007. 848 с.
11. David R. Marples. Heroes and Villains. Creating National History in Contemporary Ukraine. Budapest – NewYork : Central European University Press, 2007. Р. 230. URL: https://uamoderna.com/images/archiv/14/13_UM_14_Dyskusii_Stryjek.pdf (дата звернення: 22.07.2022).
12. Садовський Я. Стратегії конструювання тоталітарної ідентичності в культурах сталінської моделі. Міжнародна наукова конференція «Радянське «я» і радянське «ми» між ідеологією і реальністю», 24–26 червня 2021 р. URL: https:// www.youtube.com/watch?v=jaQU8dWvZUY (дата звернення: 21.07.2022).
13. Wroczynskiy Ryshard. Problemy wychowania pedagogicznego w ZSRR. Pedagogical Quarterly. 1956. Ч. 3. № 2. С. 44–52.
14. Mlynarchyk-Tomczyk А. «Walka o efekty kształcenia» jako jeden z elementów dyscypliny socjalistycznej w placówkach pedagogicznych okresu PRL. Almanach historyczny. Kielce : Wydawnictwo TACT, 1999. T. 12. C. 131–143.
15. Vilokh Y. Tadeusz Dyskusja na temat edukacji pedagogicznej w ZSRR. Pedagogical Quarterly. 1956. R. 3. №. 2. С. 134–138.
16. Bush V. Friedrich. Kształcenie nauczycieli: kluczowa kwestia polityki edukacyjnej w Europie? Pedagogical Quarterly. 1956. R. 36. № 4. С. 53–64.
17. Furmańska M. Tendencje reformowania systemów edukacji pedagogicznej. Czasopismo naukowe Wydziału Pedagogiki i Psychologii Filii Uniwersytetu Warszawskiego w Białymstoku. Białystok : Wydawnictwo «Trans Humana». uniwersytet, 1996. С. 125–129.