АКСІОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО: ТРАДИЦІЇ ТРАКТУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ ОСМИСЛЕННЯ

Ключові слова: Українська революція, визвольні змагання, повстанство, Ю. Яновський, отаманщина, множинна суверенність, літературні джерела, історична регіоналістика, Центральна Україна

Анотація

Предметом аналізу статті є аксіологічний контекст творів Юрія Яновського, історичною основою яких були події Української революції 1917–1921 рр. В основі дослідження використання міждисциплінарних методичних оптик: наукового інструментарію історії та літератури. У фокусі дослідження історична новелістика Ю. Яновського, присвячена подіям визвольних змагань 1917–1922 рр.: романи «Чотири шаблі», «Вершники», повість «Байгород». Ці твори не поєднано сюжетною лінією, але в них розглянуто процеси цього революційного періоду. Автор звертає увагу на перспективність переосмислення істориками наративу Ю. Яновського як важливого літературного джерела. У публікації акцентовано увагу на застосуванні цього виду джерел для історичних наукових студій. Метою статті є привернути увагу читачів до історичної прози Ю. Яновського, написаних під впливом участи в цих подіях та матеріалах усної історії, зокрема спогадів отамана Юрка Тютюнника. Історичною основою цих творів стали події визвольних змагань на теренах Центральної та Південної України. Насамперед ролі українських повстанців у подіях 1918–1919 рр. Історики І. Лиман та В. Чоп називають цей жанр творчості Ю. Яновського одним із перших вітчизняних зразків альтернативної історії. Вони використовувалися дослідниками визвольних змагань, як приклад осмислення процесів Української революції 1917–1921 рр. Насамперед таких явищ, як повстанство та отаманщина, феномен множинної суверенности: створення селянських республік у Центральній та Південній Україні. Ці явища, художньо зображені та проаналізовані Ю. Яновським, можуть стати цікавим та перспективним дослідницьким майданчиком наукових студій з історичної регіоналістики, насамперед Центральної та Південної України.

Посилання

1. Вісник одеського земства. 1918. 9 березня.
2. Вісті Єлисаветградської Ради робітничих та селянських депутатів. 1919. 3 квітня.
3. Вісті Єлисаветградських соціалістичних партій. 1918. 2 березня.
4. Голос Півдня. 1918. 10 березня.
5. Гусейнов Г. Піщаний Брід та його околиці. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2007. 492 с.
6. Кирилюк О. Мовні засоби «розмивання» образу ворога в дискурсі інформаційної війни. KELM (Knowledge, Education, Law, Management». № 5(33), vol. 2. 2020. C. 36–45. URL: https://doi.org/10.51647/kelm.2020.5.2.7 (дата звернення: 25. 02. 2023).
7. Кульчицький С. Симон Петлюра «Я вірю, я певний, Україна, як держава буде..» Київ : Парламентське видавництво, 2022. 672 с.
8. Лиман І., Чоп В. Махновські повстанці Північного Приазов’я (1918–1921 рр.). Запоріжжя : Дике поле, 2018. 436 с.
9. Митрофаненко Ю. «Народне повстання» 1918 р. в Єлисаветграді. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень. 2006. № 32. С. 95–125.
10. Митрофаненко Ю. Єлисаветградське народне повстання 1918 року– історична основа повісті Ю. Яновського «Байгород». Таємниці Байгорода Юрія Яновського. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. С. 95–147.
11. Митрофаненко Ю. Олександр Козінцев – прототип головного героя повісті Юрія Яновського «Байгород» або хто такий Кіхана? URL: https://book-ye.com.ua/blog/osoblyva-dumka/oleksandr-kozintsev-prototyp-holovnoho-heroyapovisti-yuriya-yanovskoho-bajhorod-abo-khto-takyj-kikh/ (дата звернення: 21.02.2023).
12. Митрофаненко Ю. Катеринославське чи Єлисаветградське повстання? Географічний казус книги Володимира Антонова-Овсієнка «Записки про громадянську війну» Південний архів. Історичні науки. 2021. № 34. С. 34–38. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-34-6 (дата звернення: 21.02.2023).
13. Митрофаненко Ю. Анархістки Марія (Маруся) Никифорова та Галина (Агафія) Кузьменко: гендерний персоналістичний вимір революційної доби 1917–1921 рр. Південний архів. Історичні науки. 2022. № 40. С. 20–28. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-40-3 (дата звернення: 25.02.2023).
14. Митрофаненко Ю. Українська отаманщина 1918–1919 років. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2016. 229 с.
15. Митрофаненко Ю. Феномен «множинної суверенності» революційної доби 1917–1920 рр. у контексті процесів національного державотворення. Наддніпрянська Україна. 2014. № 12. С. 113–123.
16. Роки боротьби. Збірник матеріалів з історії революційного руху на Зінов’ївщині. Зінов’євськ : Окружна Жовтнева комісія, 1927. 196 с.
17. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього. Кіровоград : Мавік, 2002. 147 с.
18. Плачинда С. Юрій Яновський. Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1967. 279 с.
19. Савченко В. Проект «Україна». Вільна Одеса – Одеська республіка – Південно-Західний край. Харків : Фоліо, 2013. 283 с.
20. Снайдер Т. Криваві землі. Європа між Гітлером та Сталіним. Київ : Дуліби, 2015. 584 с.
21. Таємниці Байгорода Юрія Яновського. Літературно-історична розвідка / упор. Б. Стасюк. Кропивницький : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2018. 204 с.
22. Україна. 1919 рік.: М. Капустянський «Похід Українських армій на Київ–Одесу в 1919 році». Є. Маланюк «Уривки зі спогадів». Документи та матеріали: Документально-наукове видання / [Передм. Я. Тинченко]. Київ : Темпора, 2004. 558 с.
23. Яновська О. Спогади про брата. Лист у вічність. Київ : Дніпро, 1990. 366 с.
24. Яновський Ю. Чотири шаблі. Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1990. 366 с.
Опубліковано
2023-06-08
Як цитувати
Митрофаненко, Ю. (2023). АКСІОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО: ТРАДИЦІЇ ТРАКТУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ ОСМИСЛЕННЯ. Літопис Волині, (28), 141-146. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.19
Розділ
Історія України