АЛКІВІАД ЯК ПРЕДСТАВНИК НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Ключові слова: Алківіад, Афіни, поліс, Пелопоннеська війна, Спарта, криза полісу

Анотація

У статті, на основі аналізу діяльності політичного та військового діяча Стародавньої Греції Алківіада, висвітлюються тенденції розвитку грецького демократичного полісу другої половини V століття до нашої ери. Автор зосереджує увагу на характеристиці типових рис життя громадян демократичного поліса, основа якого будувалась на колективізмі, солідарності, рівності, визначених нормах громадської поведінки та на процесах руйнування Алківіадом зазначених засад. На основі вивчення праць античних авторів і сучасних історичних досліджень у статті розкриваються основні напрями діяльності Алківіада як передвісника кризи полісної системи IV століття до нашої ери. Автор висвітлює початковий етап суспільної діяльності майбутнього лідера Афінського поліса, формування його світогляду та моральних якостей, які дозволяли неодноразово змінювати політичний вектор руху. Підкреслюється, що в Афінах Алківіад був активним прихильником демократії, мав підтримку демосу. У Спарті – відмежувався від своєї попередньої позиції, пояснюючи її вимушеними обставинами. Перському сатрапу Тисаферну Алківіад узагалі радив взаємно виснажувати греків для їх підкорення царській владі. У статті акцентується увага на використанні Алківіадом нових, не традиційних для демократичних полісів методів у політичній боротьбі (популізм, допомога гетерій) для здобуття перемоги. Стверджується, що Пелопоннеська війна стала каталізатором процесів, які проходили в демократичних полісах, але ще не домінували в політичному житті Греції. Кризові явища повною мірою заявили про себе вже в IV столітті до нашої ери. Зрадництво Алківіада, поряд із яскраво вираженим індивідуалізмом і тяжінням до одноосібної влади, а також його пристосування до традицій інших політичних систем (Спарти, Фів, Персії) стали попередниками таких кризових суспільних явищ, як найманство, космополітизм, тиранія.

Посилання

1. Волканов С.І. Стратеги у політичному житті Афін V ст. до н.е. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.02. Одеса, 2020. 202 с.
2. Йегер В. Пайдейа. Воспитание античного грека. Москва, 1997. 324 с.
3. Непот Корнелий. О знаменитых иноземных полководцах. Москва, 1992. 208 с.
4. Ксенофонт. Воспоминания о Сократе. Москва, 2020. 472 с.
5. Платон. Диалоги. Москва, 1986. 607 с.
6. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Харьков, 1999. 1166 с.
7. Ставнюк В.В. Становлення афінського поліса. Київ, 2005. 216 с.
8. Суриков И.Е. Ксенические связи в дипломатии Алкивиада. Античный мир и археология. Саратов, 2002. Вып. 11. С. 4–13.
9. Суриков И.Е. Аристократия и демос: политическая элита архаических и классических Афин. Москва, 2009. 256 с.
10. Суриков И.Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи. Година междоусобиц. Москва, 2011. 319 с.
11. Фукидид. История. URL: https://www.litmir.me/br/?b=121031&p=114
Опубліковано
2023-06-08
Як цитувати
Пономаренко, Л. (2023). АЛКІВІАД ЯК ПРЕДСТАВНИК НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. Літопис Волині, (28), 226-230. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.31
Розділ
Всесвітня історія