ЧЕРЕПИ З МОГИЛЬНИКА РАННЬОСКІФСЬКОГО ЧАСУ ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР ІІ

Ключові слова: ранньоскіфський час, могильник Черкаси-Центр ІІ, череп, краніометрія, краніоскопія, краніофенетика

Анотація

У статті вводиться в науковий обіг краніологічна група з трьох дорослих осіб із колективного поховання № 1 ранньоскіфського могильника Черкаси-Центр ІІ VIII–VII ст. до н. е., які знайдені в 1999 р. під час розкопок експедиції Археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації (керівник – Д.П. Куштан). Уперше надається характеристика черепів зі згаданих поховань за даними краніометрії, краніоскопії та краніофенетики. Після опрацювання трьох черепів із могильника Черкаси-Центр ІІ встановлено, що всі вони доліхокранні з високою черепною коробкою, вузьким обличчям та різким його профілюванням, що може вказувати на родинні зв’язки. Під час порівняння одного з трьох доліхокранних черепів із могильника Черкаси-Центр ІІ під номером три із синхронними черепами скіфської культури виявлено подібність досліджуваного індивіда до чоловічих черепів із могильників Лісостепу (Медвин та Бориспіль (північний напрямок зв’язку)) і певною мірою до доліхокранного черепа з могильника Миколаївка-Козацька в Нижній Наддніпрянщині та до мезокранного з могильника Горбані, що в Нижньому Припсіллі (південно-східний напрямок зв’язків). Під час залучення до багатовимірного порівняльного аналізу трьох кіммерійських черепів аналогій із досліджуваним черепом ранньої скіфської культури на сьогодні не виявлено. Загалом чоловічі черепи як Лісостепу, так і Нижньої Наддніпрянщини схожі між собою та не групуються за територіальним принципом. За даними краніоскопії є велика ймовірність того, що поховані під номерами 1 та 3 мали родинні зв’язки. Згідно з даними краніофенетики можна припустити наявність родинних зв’язків між похованими під номерами 2 та 3. Надалі перспективою буде виділення краніологічних варіантів із цього канонічного аналізу та порівняння їх із синхронними чоловічими серіями та з краніологічними серіями фінальнобронзових поховальних пам’яток регіону (могильники білозерської культури Заломи та Вергуни).

Посилання

1. Козинцев А.Г. Об антропологических связях и происхождении причерноморских скифов. Археология и этнография Евразии. 2000. № 3(3). С. 145–152.
2. Куштан Д.П. Археологічні дослідження 1999 р. у Черкасах. Археологічні відкриття в Україні 1999–2000 рр. Київ, 2001. С. 22–23.
3. Рудич Т.О. Антропологічні матеріали з черняхівського могильника Черкаси-Центр. Археологічні дослідження на Черкащині. 1995. Вип. 1. С. 87–97.
4. Куштан Д.П. Звіт про археологічні розвідки у Черкаській області за 1999 рік. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. № 1999/11.
5. Куштан Д.П. Погребение предскифского времени Черкассы-Центр 2. Чтения, посвящённые 100-летию деятельности В.А. Городцова в ГИМе : тезисы конференции. Москва, 2003. Ч. ІІ. С. 4–6.
6. Круц С.И. Скифы степей Украины по антропологическим данным. (серия «Курганы Украины», том 5). Киев ; Берлин, 2017. 202 с.
7. Круц С.І., Рудич Т.О. Склад населення, похованого на могильнику скіфської доби біля м. Світловодськ (за матеріалами краніології). Археологія і давня історія України. 2021. Т. 40. № 3. С. 282–292.
8. Литвинова Л.В. О населении Европейской Скифии (по антропологическим материалам Мамай Гора). Российская археология. 2002. № 3. С. 39–45.
9. Рудич Т.О. Пізні скіфи: формування складу населення за матеріалами антропології. Археологія і давня історія України. 2020. Т. 36. № 3. С. 476–488.
10. Куштан Д.П., Ластовський В.В. Археологія та рання історія Черкас. Київ ; Черкаси, 2016. 290 с.
11. Martin R. Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Jena : Gustaf Fisher, 1928. Bd. II. 1181 S.
12. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Краниометрия. Методика антропологических исследований. Москва : Наука, 1964. 128 с.
13. Buxton L.H.D., Morant G.D. Essential Craniological Technique. Journal of Royal Anthropological Institute. 1933. Vol. 63. P. 19–47.
14. Brothwell D.R. Digging up Bones. London, 1972. 194 p.
15. Vallois H.V. La durée de la vie chez le home fossile. L’Anthropologie. 1937. № 47. P. 499–532.
16. Занина-Покровская В.С. О форме альвеолярной дуги у ранних этнических групп. Вопросы антропологии. 1972. Вып. 42. С. 119–129.
17. Kozintsev A. Ethnic Epigenetics: A New Approach. Homo. 1992. Vol. 43/3. P. 213–244.
18. Berry A.C., Berry R.J. Epigenetic Variation in the Human Cranium. Journal of Anatomy. 1967. Vol. 101. P. 361–379.
19. Мовсесян А.А. Фенетический анализ в палеоантропологии. Москва : МГУ, 2005. 272 с.
20. Рогинский Я.Я., Левин М.Г. Антропология. Москва : Высшая школа, 1987. 528 с.
21. Пашкова В.И. Определение пола и возраста по черепу. Ставрополь, 1958. 24 с.
22. Литвинова Л.В. Палеоантропологічний матеріал з могильника Вергуни (додаток 1). Сиволап М.П. Короткий попередній звіт про розкопки Придніпровського загону Черкаської Лісостепової археологічної експедиції у 1995–1996 роках. Науковий архів Археологічної інспекції управління культури Черкаської ОДА. № 1995–96/96. С. 30–58.
23. Кондукторова Т.С. Физический тип людей Нижнего Приднепровья (по материалам могильника Николаевка-Козацкое). Москва : Наука, 1979. 127 с.
24. Круц С.И., Черникова И.Н. Антропологические данные из курганов Херсонской области. Палеоантропологические материалы из могильников Украины. Киев : Наукова думка, 1979. С. 3–22.
25. Старовойтова Р.А. Костные останки людей из раскопок курганных могильников Верхнетарасовской экспедиции 1976 г. Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. Киев : Наукова думка, 1984. С. 31–65.
26. Зіневич Г.П., Круц С.І. Антропологічна характеристика давнього населення території України (за матеріалами експедицій 1961–1963 рр.). Київ : Наукова думка, 1968. 144 с.
27. Круц С.И. Антропология Стеблевского могильника (к вопросу о физическом типе населения лесостепи в скифское время). Приложение 2. Скорый С.А. Стеблёв: скифский могильник в Поросье. Киев, 1997. С. 93–107.
28. Потехина И.Д. Новые палеоантропологические материалы из бассейна Северского Донца. Палеоантропологические материалы из могильников Украины. Киев : Наукова думка, 1979. С. 22–49.
29. Кондукторова Т.С. Населення Неаполя Скіфського за антропологічними даними. Матеріали з антропології України. 1964. Вип. 3. С. 32–71.
30. Козинцев А.Г. Как быть, если старые статистические программы несовместимы с новыми компьютерами? (2016). URL: https://cutt.ly/mkQfSXp.
31. Козинцев А.Г. О некоторых аспектах статистического анализа в краниометрии. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2015 году. Санкт-Петербург : МАЭ РАН, 2016. С. 381–390.
32. Широбоков И.Г. О применении метода главных компонент в краниологии. Camera praenistorika. 2020. № 1. С. 121–138.
33. Дерябин В.Е. О методиках многомерного таксономического анализа в антропологии. Вестник антропологии. 1998. № 4. С. 30–68.
34. Дерябин В.Е. Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. Москва : Биологический факультет МГУ, 2008. 332 с.
35. Круц С.И., Старовойтова Р.А. Скелеты из курганов юга Днепропетровщины. Палеоантропологические материалы из могильников Украины. Киев : Наукова думка, 1979. С. 49–76.
36. Виноградова О.В. Населення скіфського часу за результатами поширення гіпоплазії емалі зубів. EMINAK. 2016. № 4(16) : Ольвійський форум пам’яті В.В. Крапівіної. С. 279–288.
37. Зiневич Г.П., Круц С.І. Антропологічні дослідження медвінських курганів ранньоскіфського періоду. Археологія. 1985. № 52. С. 68–72.
38. Сегеда С.П. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ : Вид-во імені Олени Теліги, 2001. 254 c.
39. Круц С.И. Палеоантропологические материалы Южнобугской экспедиции (1969–1976 гг.). Курганы на Южном Буге. Киев : Наукова думка, 1978. С. 151–169.
40. Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. Киев : Наукова думка, 1967. 223 с.
41. Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев : ИА АН УССР, 1962. 246 с.
42. Круц С.И. Новые антропологические материалы из курганов скифской знати Северного Причерноморья. Приложение 2. Мозолевский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. Киев : Стилос, 2005. С. 459–501.
43. Козак А.Д. Сопровождающие погребения в тризне Александропольского кургана. К антропологии скифского времени. Полин С.В., Алексеев А.Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье (серия «Курганы Украины», том 6). Киев ; Берлин, 2018. С. 632–676.
44. Великанова М.С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва : Наука, 1975. 284 с.
45. Мелюкова А.И. Раскопки на могильнике и поселении IV–III вв. до н. э. у с. Николаевка. Археологические открытия 1966 года. Москва, 1967. С. 204–206.
46. Долженко Ю.В. Нові краніологічні матеріали давнього населення Нижнього Припсілля. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Історія». 2017. Вип. 2. Ч. 1. С. 3–25.
47. Мельник А.А., Ромашко В.А. Киммерийские погребения Криворожья. Исследования по археологии Поднепровья. Днепропетровск : ДГУ, 1990. С. 71–76.
48. Мельник О.О., Стеблина І.О. Кургани Криворіжжя. Кривий Ріг, 2012. 474 с.
49. Долженко Ю.В. Краніологія кіммерійського населення Наддніпрянщини. ЕМІНАК. 2019. № 1(25). Спецвипуск : Матеріали ІІ Міжнародної археологічної конференції «Ольвійський форум (пам’яті В.В. Крапівіної)»: до 150-річчя дослідження Ольвії. С. 30–53.
50. Круц С.И. Антропологические данные к киммерийской проблеме. Археологія. 2002. № 4. С. 13–28.
Опубліковано
2023-06-08
Як цитувати
Долженко, Ю. (2023). ЧЕРЕПИ З МОГИЛЬНИКА РАННЬОСКІФСЬКОГО ЧАСУ ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР ІІ. Літопис Волині, (28), 311-325. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.45
Розділ
Археологія