DE PUBLICIS ET PRIVATIS УКРАЇНСЬКИХ ГАЛИЦЬКИХ СТУДЕНТІВ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ЛИСТУВАННЯ ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА ТА МИРОСЛАВА СІЧИНСЬКОГО В 1908–1909 РОКАХ

Анотація

На початку ХХ століття, що був водночас кінцем довгого дев’ятнадцятого, серед трансформацій політичних ідей, які декларували вже не лише автономію, а й створення національної держави, формувалося нове інтелектуальне середовище в Галичині. Саме серед цього оточення дорослішали, кристалізували власні цінності й розвивали переконання Іван Крип’якевич і Мирослав Січинський. Гімназисти, ставши студентами університету Франца Йосифа І у Львові, а у випадку М. Січинського ще перед цим і Віденського університету, вони увійшли в громадське життя. Як типові представники верстви східноєвропейської інтелігенції в Габсбурзькій імперії, вони бачили у своєму навчанні не лише перший крок до кар’єри вчителя чи юриста, а й здійснення своєї соціальної місії. Контекст, у якому вони реалізували задумане, відігравав важливу роль: серед демонстрацій і протестів 1900-х рр. студенти, як ніхто інший, хотіли доконати того, що не вдалося їхнім попередникам. У статті досліджено процес формування політичних ідей у середовищі української молоді Галичини та співпрацю між Іваном Крип’якевичем і Мирославом Січинським через нове історичне джерело – їхнє листування з 1908–1909 рр. У цих текстах відбивається не лише коло зацікавлень юнаків і їхні плани на майбутнє, а й ширші тенденції українського інтелектуального життя. Доведено, що листи демонструють поєднання приватного й публічного вимірів. У них автори поряд з особистими переживаннями роздумували над цілями та завданнями студентсь- кого руху, невдачами політичних стратегій, вибраних українськими галицькими політиками, подіями в публічній сфері, розвитком науки, літератури й публіцистики. Проаналізувавши ці документи, можемо зрозуміти, як саме вони бачили роль інтелігенції в розвитку національної ідентичності широких верств населення, найчастіше селян і міських робітників. Залучення цього епістолярного матеріалу дає змогу подивитися на постаті І. Крип’якевича та М. Січинського в новому світлі, глибше зрозуміти особливості формування їхнього світогляду й простежи- ти механізми інтелектуального взаємовпливу в середовищі української молоді Галичини. Отримана інформація дає змогу краще зрозуміти біографічні аспекти обох історичних діячів і стане в пригоді дослідникам історії українського студентського руху та щоденності Галичини на поч. ХХ ст.