СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1920–1933 РР.)

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню соціального складу Комітетів незаможних селян (КНС) у Радянській Україні у 1920–1933 рр. на основі джерельної бази, що містить законодавчі акти, протоколи засідань, інструкцій від вищих органів влади, спогади партійних ідеологів, праці сучасних та радянських істориків. Описано особливості соціального формування та функціонування структури, що стала інструментом реалізації політики радянської влади на селі. Показано, що КНС створювалися не лише для адміністративно-репресивних завдань, а й як можлива соціальна опора комуністичного режиму серед різноманітних верств населення.Проаналізовано певні соціальні категорії незаможників, що становили ядро організації: безземельні та малоземельні селяни, наймити, учасники колективних господарств, люди з низьким рівнем соціального статусу. Особливо відзначено наявність частки декласованих елементів, схильних до наживи та інших злочинних дій за рахунок односельчан. Приділено увагу національному складу КНС, де переважали українці, але мали місце бути і представники інших національностей. Приділено увагу ідеологічним та майновим критеріям відбору, що виключали заможні верстви населення та осіб із «контрреволюційним» минулим. Досліджено роль КНС як механізму контролю та соціальної інженерії на селі, що було спрямовано на розкол громади за класовою ознакою, ворожнечу у селянському соціумі, послаблення традиційних форм самоврядування та реалізацію більшовицької ідеології.Зокрема, за допомогою КНС реалізовувалися кампанії з розкуркулення, колективізації, продрозкладки та мобілізації ресурсів села. Автор підкреслює, що членство у КНС часто було зумовлене не ідейними переконаннями, а прагненням будь-яким чином отримати економічні переваги та вигідно пристосуватися до діючого режиму. Стаття демонструє, що КНС стали своєрідною «соціальною маскою» радянської політики, формально репрезентуючи інтереси незаможних селян, але фактично виконуючи волю партійного керівництва. Їхній соціальний склад був результатом цілеспрямованого добору найбільш залежних та уразливих верств, що забезпечувало керованість і готовність до виконання репресивних заходів. Підкреслено, що діяльність КНС спричинила не лише економічну, а й морально-психологічну трансформацію сільського суспільства, що спричинило посилення недовіри, розколу у суспільстві та зникнення традиційних цінностей.Зроблено висновок, що вивчення соціального складу КНС дає змогу глибше зрозуміти механізми радянського панування на місцевому рівні та процеси формування нової соціально-культурної дійсності.