ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ДОБИ РАННЬОЇ ІМПЕРІЇ

Анотація

У статті розглянуто освітню систему та педагогічні ідеї Стародавнього Риму та її модифікації доби ранньої імперії. Зазначено, що з установленням принципату Октавіана Августа суспільна система Стародавнього Риму трансформувалася, набула монархічних ознак. Акцентовано на знаходженні «соціального консенсусу» та соціальної опори влади принципса на основі сенатського та вершницького прошарків. Виявлено шляхи вирішення соціального питання та створення «нової» адміністрації, яка б відповідала новим цілям і обставинам існування держави. З’ясовано, що формування кадрового складу адміністрації та управління у центральних та провінційних регіонах імперії здійснювалося з числа сенатської та вершницької верств, зацікавлених у збереженні своєї влади та впливу, повністю відданих принципсу.Досліджено освітню систему Стародавнього Риму ІІІ–ІІ ст. до н. е., визначено її триступеневу шкільну структуру. Розкрито причини та актуалізовано зміни у римській шкільній освіті в добу принципату (І–ІІІ ст.).Акцентовано на суттєвих трансформаціях у змісті риторичної освіти, визначено її формалізований характер та спрямованість на професійну підготовку адміністраторів, управлінців, відданих принципсу. Риторичні школи перетворилися на навчальні заклади елітарного характеру з високою оплатою та обмеженим соціальним складом учнів. Основними методами навчання було запам’ятовування текстів і ораторські вправи (прогімнасмата) та складання і виголошення декламацій. Зауважено на функціонуванні в ранній імперії тривіальних (початкових) та граматичних шкіл, учнівство яких мало низький соціальний статус. Акцентовано на становищі вчителів, які переважно мали низькі походження та платню, розглядали вчительство як спосіб підвищення соціального статусу. Визначено педагогічні ідеї Марка Фабія Квінтіліана як основу для формування освітньої системи середньовіччя.