РІД ТОМАР У КОВРАЇ: ПОХОДЖЕННЯ Й ДІЯЛЬНІСТЬ

Анотація

У статті досліджується історія роду Томар, зокрема його коврайської гілки, яка відіграла значну роль у становленні с. Коврай Золотоніського району Черкаської області. Основою для дослідження стали документи Центрального державного історичного архіву України й фонди Літературного музею Г.С. Сковороди. Аналізуючи доступні джерела, авторка виявила, що комплексного дослідження цього роду раніше не існувало, а лише окремі аспекти його історії були предметом уваги дослідників. Основу теоретико-методологічної бази дослідження становить сукупність загальнонаукових і суто історичних методів. Застосовуються загальновизнані принципи об’єктивності, науковості, логіко-системний і порівняльний аналіз, проблемно-хронологічний підхід, а також методи синтезу, узагальнення, опрацювання усно-історичних джерел. Рід Томар мав грецьке походження, був відомий ще в Епірі й Македонії. У XVII ст. окремі представники роду емігрували до України через турецьке завоювання Греції. Засновником української гілки роду був Іван Томорка, який оселився в Переяславі й став активним учасником козацького руху. Протягом століть рід Томар інтегрувався в козацьку старшину й став частиною «малоросійського дворянства». Томари прагнули забезпечити успішну кар’єру своїх синів в адміністративних структурах і на військовій службі. Найвідомішим представником родини в Російській імперії став Василь Томара – учень Григорія Сковороди. Дослідження висвітлює економічний і соціальний вплив Томар на розвиток с. Коврай. Вони володіли значними земельними угіддями й фільварками, активно займалися сільським господарством, будівництвом церков та іншими соціально важливими проєктами. Серед досягнень роду – заснування Троїцької церкви в селі, що стала важливим культурним і духовним центром. У статті зроблено висновок про вагомий внесок роду Томар у розвиток місцевої громади, а також відображено складні стосунки між місцевими жителями й представниками роду, що були зумовлені соціально-економічними змінами того часу.