ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ
Анотація
У статті здійснено комплексне дослідження взаємозв’язку між політичною стабільністю та економічною безпекою держави. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння політичних систем і визначено, як ефективність їх функціонування впливає на економічний розвиток та стійкість національної економіки. Автор застосував інституційний і системний підходи, що дало змогу виявити ключові механізми взаємодії політичних та економічних інститутів у сучасних умовах.Дослідження ґрунтується на класичних концепціях Г. Алмонда, С. Верби, К. Дойча, Д. Істона та Т. Парсонса, а також на сучасних наукових напрацюваннях у сфері політології та економічної безпеки. У статті здійснено багатовимірний аналіз політичної системи з урахуванням структурних, функціональних, культурних та комунікаційних чинників. Це дало змогу окреслити детальну картину того, як інституційна архітектура та якість державного управління впливають на економічну стабільність і здатність держави протистояти внутрішнім та зовнішнім викликам. Проаналізовано роль політичних партій і громадських організацій як інструментів посередництва між державою та суспільством. Показано, як ці інституції впливають на формування державної політики, забезпечують прозорість управлінських рішень і сприяють розвитку демократичних процесів, підвищуючи інституційну стійкість політичної системи.Окрему увагу приділено аналізу міжнародного досвіду. На прикладі Німеччини та Швейцарії продемонстровано, як політична стабільність здатна створювати передумови для сталого економічного зростання, залучення інвестицій та підвищення рівня життя населення. На противагу цим моделям досліджено ситуацію у Венесуелі, де політичні кризи, корупція та неефективність управління призвели до руйнівних економічних наслідків.Результати дослідження підтверджують, що ефективність політичної системи є критичним чинником економічної безпеки держави. Виявлено, що стабільне управління, прозорість рішень та узгодженість дій політичних інститутів формують умови для економічної стійкості, інвестиційної привабливості та соціального добробуту. Зроблено висновок, що розвиток інституційної спроможності політичної системи безпосередньо впливає на здатність держави адаптуватися до глобальних викликів і підтримувати баланс між внутрішніми та зовнішніми інтересами.
Посилання
2. Almond G.A. Political theory and political science. American political science review. 1966. URL: https://doi.org/10.2307/1953762
3. Almond G.A., Verba S. The civic culture. The journal of political theory, political philosophy and sociology of politics politeia. 2010. Vol. 58-59, no. 3. P. 207–221. URL: https://doi.org/10.30570/2078-5089-2010-5859-3-207-221
4. Deutsch K. Between sovereignty and integration: conclusion. Government and opposition. 1974. URL: https://doi.org/10.1111/j.1477-7053.1974.tb00881.x.
5. Parsons T. Studies in the science of society. The new england quarterly. 1938. P. 435. URL: https://doi.org/10.2307/360744
6. Гонюкова Л. Політичні партії в державному управлінні: функціональний аспект. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. Вип. 1. С. 191–198. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2010_1_21
7. Ярош Я. Політичні партії як суб’єкти громадянського суспільства. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2018. № 2(4). С. 145–155.
8. Маркович Х.М. Громадські організації: ідеологічно-правовий вплив на громадянське суспільство. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № 2. С. 9–12. URL: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.1008
9. Ладан М.І., Майстренко К.М. Політична та військова стабільність у контексті безпеки. Public management. 2023. № 2(35). С. 43–49. URL: https://doi.org/10.32689/2617-2224-2023-2(35)-5
10. Таран А.Ю. Роль Німеччини в інноваційному розвитку ЄС: досвід кризових років. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. країнознавство. Туризм». 2018. Вип. 7. С. 66–70.
11. Цюблер Г. Швейцарія – стабільна, конкурентоспроможна країна: досвід для України. Економічний часопис – 21. 2010. № 1/2. С. 21–25.
12. Млаабдал Сааді Махмуд Абаас. Передумови розвитку нафтовидобувної галузі національної економіки. Суми, 2019. URL: https://doi.org/10.21272/mer.2019.83.07

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


