УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ТА РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВИ І ПРОЦЕСИ ПЕРШОЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 – ЧЕРВЕНЬ 1941 РР.)
Анотація
Статтю присвячено дослідженню становища Української Греко-Католицької та Римо-Католицької церков у період першої радянізації Західної України. Проаналізовано ставлення радянської держави до релігії загалом та УГКЦ і РКЦ зокрема. Розкрито причини та механізми репресивної політики радянської влади та її атеїстичну політику. Простежено відношення населення Західної України до антирелігійної політики радянської держави.Вступивши на землі Західної України восени 1939 р. радянська влада вдалася до репресій проти Церкви та її служителів. Відбувається масове закриття церков та монастирів, конфіскується їхнє майно, розпочинаються репресії проти священників та вірних Церкви. У перші ж місяці радянської окупації було закрито всі освітні заклади, пов’язані із Церквою, та періодичні видання, конфісковано та знищено церковні і монастирські бібліотеки та архіви. Владою було накладено заборону на діяльність організацій священників, братств та товариств. Відповідно до проголошеного принципу про відокремлення Церкви від держави, обов’язок реєстрації народжень, шлюбів та смертей було забрано з компетенції парафіяльного духовенства і передано державним відділам запису актів громадянського стану.У період першої радянізації завдяки заходам антиатеїстичної кампанії більшовицькій владі вдалося дуже швидко позбавити Греко-Католицьку та Римо-Католицьку церкви можливостей суспільного впливу та засобів до існування.Репресії проти священиків УГКЦ та РКЦ особливо посилилися напередодні німецько-радянської війни. Однак, незважаючи на всі зусилля радянського режиму, наслідки радянської антирелігійної кампанії 1939–1941 рр. залишилися більше ніж скромними. Культ войовничого атеїзму закріпився у свідомості мешканців Західної України як одне з найнеприємніших переживань у часи перебування під радянською владою. Зрівнятися з ним могло хіба що відчуття страху за своє життя, спричинене терором із боку органів державної влади.
Посилання
2. Бацюрків Б. Українська Греко-Католицька церква і Радянська держава (1939–1950). Львів : Український католицький університет, 2005. 268 с.
3. Борщевич В.Т. Митрополит Олексій (Громадський) в історії українського православ’я першої половини ХХ ст. Рівне : Волинські обереги, 2021. 1012 с.
4. Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. У 4-х т., 5-ти кн. Нью-Йорк, Баунд Брук : Українська православна церква у США, 1975. Т. 4. Кн. 2. 416 с.
5. Данилюк В. Вірити занадто боляче… Волинь: хроніка подій 1939–1944. Луцьк : Ініціал, 1995. 127 с.
6. Держархів Рівненської області. Ф. Р-204. Оп. 11. Спр. 42.
7. Законодавство про релігійні культи : збірник документів та матеріалів / ред. К.З. Литвин, А.І. Пшеничний. Київ, 1973. С. 67–154.
8. Ісіченко І. Загальна церковна історія. Харків : Акта, 2001. 602 с.
9. Притулюк В. Українсько-польське порубіжжя – порубіжжя релігій: становище Греко-Католицької, Римо-Католицької та Православної церков у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст. Катедральні записки : колективна монографія / відп. за вип. П. Хомяк. Суми : Університетська книга, 2025. Вип. 1. С. 135–145.
10. Стрільчук Л. Радянізація та репресії на землях Західної України у період вересня 1939 р. – червня 1941 р. Літопис Волині. 2024. Число 30. С. 113–118.
11. Стрільчук Л., Хом’як П. Радянізація духовної сфери Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.). Volhynia during the Second World War: Socio-Political Situation, Interethnic Relations, and Sovietisation : Scientific monograph ; Edited by Liudmyla Strilchuk. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. Р. 184–206.
12. Хом’як П.П. Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій у 1939–1991 роках: особливості діяльності : монографія. Рига, Латвія : Baltija Publishing, 2025. 268 с.
13. Шептицький А. Листи-посланя (1939–1944). Львів : Терен, 1991. 612 с.
14. Ястребов Ф. Уніатське духовенство на службі польського панства. Комуніст. 1939. 9 жовтня.
15. Siedlecki J. Losy Polakόw w ZSRR w latach 1939–1956. Gdańsk: Graf, 1990. 278 s.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


