HISTORICAL MEMORY OF THE POLISH BORDERLAND: FEATURES AND SPECIFICS (BASED ON THE EXAMPLE OF THE RECONSTRUCTION AND RESTORATION OF RELIGIOUS BUILDINGS)
Abstract
The characteristics of national historical memory are determined by a number of specific components, including religious worldview. In this sense, the Ukrainian-Polish borderland is an extremely colourful region, as Orthodox Christianity and Catholicism coexist here alongside less widespread religions, forming the cultural and ideological landscape of the region under study. The visual unity of the Ukrainian-Polish borderland, in the sense under study, is the close intertwining of cult architecture, the reconstruction and restoration of which is studied in this article, and the influence of the cultural and religious landscape on the formation and transformation of the historical memory of the inhabitants of the borderlands. After all, it is no secret that over the centuries, Ukrainians and Poles not only lived together on the borderlands, but also jointly created a rich cultural heritage, represented, among other things, by religious buildings, which, unfortunately, were mostly destroyed and rebuilt during the Soviet period. Over more than three decades of independence of the Republic of Poland and Ukraine, the religious buildings of the borderlands have been rebuilt and restored. Тhe historical memory of every nation is a multifaceted complex of components, including a set of ideas, knowledge and images of the past that are preserved in the collective consciousness of society and passed down from generation to generation. This article focuses on the religious component of historical memory, which is not only a distinctive feature of national identity, but also visualises the specificity of the Ukrainian-Polish borderland. It is here that Polish and Ukrainian cultures, history and traditions are closely intertwined, a special borderland identity and a common Ukrainian-Polish cultural heritage have formed in the borderlands, part of which are the cult buildings belonging to the Orthodox, Roman Catholic and Ukrainian Greek Catholic Churches. Religious and cultural diversity shapes national identity and helps to understand shared history and culture, based not on dry facts, but on emotional and visual perception
References
2. Волга Л. Звітує Держкомнацміграції. Урядовий кур’єр. 1999. 20 березня. С. 11.
3. Голак-Горбачевська Т. Римо-католицька Церква у Львові на початку ХХ І століття: взаємини з Українською греко-католицькою Церквою. Катедральні записки. Вип.1: Міжконфесійні відносини в Україні: історія та сучасність (до 650-річчя заснування Луцької дієцезії) : кол. Монографія/ відп. ред П. Хомяк. Суми: Університетська книга, 2025. С. 146–162.
4. Завалень Є. Про охорону пам’яток церковної архітектури перемищини після 1947 року. Перемиські дзвони. 1995. № 1. С. 21–23.
5. Закон України «Про свободу совісті та релігійних організацій» від 21.04.1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 25. С. 283.
6. Постанова Кабінету міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1482-98-%D0%BF#Text (дата звернення 12.04.2024 р.).
7. Притулюк В. До питання охорони пам’яток церковної архітектури на українсько-польському прикордонні у 90-х роках ХХ століття. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Випуск ХVІІІ. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 325–330.
8. Притулюк В. Українськопольське порубіжжя – порубіжжя релігій: становище Греко-католицької, Римо-католицької тп Православної церков у 90-х роках ХХ століття – на початку ХХ І століття. Катедральні записки. Вип. 1. Міжконфесійні відносини в Україні історія та сучасність (до 650-річчя заснування Луцької дієцезії) : кол.монографія / відп. за випуск П. Хомяк. Суми: Університетська книга, 2025, С. 135–145.
9. Про охорону культурної спадщини. Закон України від 8 черв. 2000 р. № 1805-ІІІ. URL: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 (дата зверення: 10.11.2020 р.).
10. Стрільчук Л. Радянізація та репресії на землях Західної України у період вересня 1939 р. – червня 1941 р. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Число 30. Видавничий дім «Гельветика», 2024. С. 113–118.
11. Стрільчук Л., Стрільчук В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і спрвробітництва. Луцьк, 2013, 258 с.
12. Стрільчук Л., Хом’як П. Радянізація духовної сфери Волині (вересень 1939 – червень 1941 роки). Volhynia during the Second World War: Socio-Political Situation, Interethnic Relations, and Sovietisation : Scientific monograph ; Edited by Liudmyla Strilchuk. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2025. Р. 184–206.
13. Україна в міжнародно-правових відносинах / Відп. ред. : Ю. С. Шемшученко та В. І. Акуленко. Кн. 2 : Правова охорона культурних цінностей. К. : Юрінком Інтер, 1997. 864 с.
14. Хом’як П. П. Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій у 1939–1991 роках: особливості діяльності: монографія. Рига, Латвія : Baltija Publishing, 2025. 268 с.
15. Drozd R., Halczak B. Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921–1989. Warszawa, 2010. S. 137–138.
16. Hlebowicz A. Sytuacja Polaków na Ukrainie. Ośrodek Studiów Wschodnich «Biuletyn Ukraiński». nr 6–7, lipiec 1994, S. 15–16.
17. Neal, A. (1998). National Trauma and Collective Memory: Major Events in the American Century, Armonk, New York. 458 р.
18. Zawaleń E. Zatrymać zagładę cerkwi. Перемиські дзвони. 1994. № 3. С. 20–22.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
