АГРАРИЗАЦІЯ ВОЛИНСЬКОГО ЄВРЕЙСТВА В ХІХ СТОЛІТТІ: СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ
Анотація
У статті розглянуто тривалий процес «оселянення» євреїв, започаткований 1804 р., коли в соціальну стратифікацію було введено «клас» євреїв-хліборобів. У 1835 р. в західних губерніях євреї отримали право селитися на договірній основі на державних і приватних землях або набувати земельні ділянки шляхом купівлі у приватну власність. Показано виникнення в той час перших єврейських землеробських колоній у Волинській губернії., Наголошено, що розширення на законодавчому рівні переліку пільг для євреїв-хліборобів у 1844 р. стало поштовхом до появи нових колоній. Опрацювання архівного матеріалу дало підстави стверджувати, що у Волинській губернії на 1859 р. налічувалося 38 єврейських землеробських колоній на державних і приватних землях, в яких жило близько 4,6 тис. осіб. І їхньому користуванні було 9 104 десятини землі на правах оренди або власності. Стан господарства євреїв характеризувався як незадовільний. Переселялись економічно бідні єврейські сім’ї, через що не вистачало коштів на придбання знарядь праці, будівництво хат і допоміжних споруд. Прагнення стати хліборобами пояснювалось можливістю легально жити на селі, таємно займатись ремеслом і торгівлею, при цьому відтерміновувалась сплата податків, державної позики та отримувалося тимчасове звільнення від рекрутської повинності. Чисельність євреїв-хліборобів Волинської губернії залишалась «краплиною в морі» порівняно з чисельністю їхніх одновірців, які залишались у стані міщан або купців. Доказано, що відсутність належної фінансової допомоги, незацікавленість держави у збільшенні чисельності вільного селянства, недоліки управлінської системи, нестабільність правового становища були причинами, які не давали можливість недавньому дрібному крамарю або реміснику розвивати господарство. Ідея «оселянення» євреїв виявилась безплідною
Посилання
2. Держархів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 776.
3. Держархів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1202.
4. Держархів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1203.
5. Держархів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1220.
6. Держархів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1534.
7. Державний архів Житомирської області (далі: Держархів Житомирської обл.). Ф. 58. Оп. 1. Спр. 1089.
8. Держархів Житомирської обл. Ф. 67. Оп. 1. Спр. 314.
9. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі: ЦДІАК України). Ф. 317. Оп. 37. Спр. 651.
10. ЦДІАК України. Ф. 317. Оп. 37. Опр. 1136.
11. ЦДІАК України. Ф. 317. Оп. 535. Спр. 207.
12. ЦДІАК України. Ф. 317. Оп. 618. Спр. 375.
13. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 1. Спр. 6882.
14. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 1. Спр. 7356.
15. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 80. Спр. 224.
16. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 357. Спр. 77.
17. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 360. Спр. 134.
18. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 362. Спр. 423.
19. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 364. Спр. 393.
20. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 366. Спр. 344.
21. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 366. Спр. 347.
22. Безаров О. Т. Політика аграризації єврейського населення Російської імперії у ХІХ столітті та її результати. Український селянин. 2021. Вип. 26. С. 5–18.
23. Бородій А. Єврейське населення в аграрних відносинах Подільської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Український історичний збірник. 2007. Вип. 10. С. 115–121.
24. Бородій А. Єврейське населення в аграрних відносинах на території Правобережної України в 1861–1914 рр. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Історичні науки. 2014. Вип. 19. С. 159–164.
25. Бородій А. Правове забезпечення участі євреїв в аграрних відносинах на території Правобережжя у ХІХ – на початку ХХ ст. Український історичний збірник. 2009. Вип. 12. С. 118–123.
26. Вайнштейн Д. До історії повстання жидівських хліборобських колоній у колишній царській Росії. Збірник праць жидівської історично-археографічної комісії. Київ : Друкарня Всеукраїнської Академії наук, 1928. Кн. І. С. 105–115.
27. Воловик В. М. Єврейські землеробські колонії Поділля: просторово-часовий аналіз та аспекти природокористування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. 2004. Ви. 7. С. 37–46.
28. Высочайше утвержденное положение о евреях, распубликованное 31 мая. 1835. Апреля 13. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург: тип. II Отд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1834. Т. Х. Отделение первое. № 8054. С. 308–323.
29. Высочайше утвержденное положение о евреях-земледельцах. 1844. Декабря. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург: тип. II Отд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1834. Т. ХIХ. Отделение первое. № 18 562. С. 910–917.
30. Доценко В. Єврейський аграризм в українських землях Російської імперії в ХІХ ст. Емінак. 2016. Т. 2. № 1. С. 28–32.
31. Криськов А. А. Експеримент, що тривав століття (єврейські землеробські колонії в губерніях Правобережної України у ХІХ ст.). Матеріали третьої Міжнародної науково-практ. конф. «Регіональна політика: історія, політикоправові засади, архітектура, урбаністика». Київ: [б. в.], 2027. Вип. ІІІ. Ч. 1. С. 300–304.
32. Любченко В. До історії єврейської землеробської колонії Веселець Летичівского повіту Подільської губернії (1850–1862 рр.). Єврейська історія та культура в Україні : матеріали конференції. Київ 8–9 грудня 1994. Київ: Росава, 1995. С. 107–113.
33. Мацюк О. Аграризація жидівства України на тлі загальної економіки. Прага: накладом автора, 1932. 178 с.
34. Никитин В. Н. Еврейские поселения Северо и Юго-Западных губерний (1835–1890 г.). Санкт-Петербург: ТипоЛитография А.Е. Ландау, 1894. 200 с.
35. Об устройстве евреев. Высочайше утвержденное положение. 1804. Декабря 9. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Санкт-Петербург: типография II Отд. собственной Е. И. В. Канцелярии, 1830. Т. № 21547. С. 731–737.
36. Оршанский И. Г. Евреи в России. Очерки экономического и общественного быта русских евреев. Санкт-Петербург: Типография О. И. Бакста, 1877. 450 c.
37. Рибинський В. П. Єврейські хліборобські колонії на Київщині, Волині та Поділлі в половині ХІХ ст. Збірник праць єврейської історико-археографічної комісії. Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1929. Вип. ІІ. С. 199–246.
38. Сборник узаконений и распоряжений по зем¬левладению в Западных губерниях с решениями Правительствующего Сената; сост. Т. Рафальский. Киев: Типо-лит. Высочайше утв. Т-ва И. Н. Кушнерев и Ко, 1885. ХІІ, 250 с. 39. Скальковський А. А. Хронологическое обозрение Новороссийского края. 1730–1823. Одеса: Гор. тип., 1838. Ч. 2: С 1796 по 1823 год. VIII, 351 с.
40. Слобожан І. Єврейські землеробські колонії Волинської губернії ХІХ століття: проблеми організації, функціонування та наслідки створення. Інтермарум: історія, політика, культура. 2025. Вип. 16. С. 25–51.
41. Случевский К. К. Еврейские колонии. Русский вестник. 1890. № 4. С. 159–222.
42. Сотниченко В. Єврейське землеробство в Україні: деякі аспекти історичного досвіду. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2000. Вип. 10. С. 200–209.
43. Субботин А. П. В черте еврейской оседлости. Отрывки из экономических исследований в западной и юго-западной России за лето 1887 года. Санкт-Петербург: Типография Северного Телеграфного Агентства, 1890. Вып. II. 200 с. 181 с.
44. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования собранные П. П. Чубинским. Санкт-Петербург, [б. и.], 1872. Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусского сельский быт, язык); изд. под наблюдением П. А. Гительбрандта. 614 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
