УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПОРУБІЖЖЯ ЯК ФРОНТИР ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ТА ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

У представленій статті досліджується українсько-польське порубіжжя, яке стало своєрідним фронтиром двох націй, культур та ідентичностей. Тисячолітня історія сусідства українців та поляків увібрала у себе усі грані спільного співжиття на порубіжних землях, перетворившись у динамічну перехідну зону на межі двох націй/суспільств/держав/культур, котра є не просто лінією на карті, а являє собою колоритний та специфічний регіон, що увібрав у себе культурну та національну багатогранність обох народів, тим самим, увиразнюючи національні особливості. Історично склалося так, що території де століттями зустрічалися та перепліталися культурні впливи націй, де поряд, або ж спільно, проживали різні народи, разом творячи історію регоіну, зокрема, і окремих держав загалом, отримали узагальнену назву пограниччя/порубіжжя. Саме порубіжні терени проживання націй найчастіше ставали предметом суперечок чи гострих кровопролитих конфліктів, переходячи у склад то однієї то іншої держави, які граничили між собою, стаючи своєрідним фронтиром із власною історичною пам’яттю, набором історичних міфів та суспільно-історичних стереотипів, із особливою (іноді, загостреною) ідентичністю. На прикладі особливостей формування та трансформації історичної пам’яті українців та поляків у статті аналізуються міжнаціональні відносини на порубіжжі. Доведено, що історична пам’ять мешканців порубіжжя є, по-перше, виразним маркером ідентичності, а по-друге, досить чутливим елементом міжнаціональних взаємин. Дослідження порубіжжя є, фактично, складовою регіоналістики – науки, котра нині є доволі популярною та активно розвивається. Водночас, представлена наукова розвідка є досить вузькою науковою проблемою локальної історії і покликана заповнити прогалини у вивчені історії пограничних українсько-польських територій