ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ ПОЛЬСЬКОЇ «ВЕЛИКОЇ ЕМІГРАЦІЇ » ПРОТЯГОМ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ : КЛЮЧОВІ ЦЕНТРИ , НАПРЯМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню діяльності європейських осередків польської еміграції ХІХ – початку ХХ століття, що сформувалися внаслідок поразки національно-визвольних рухів та репресивної політики Російської імперії. Розглядається феномен так званої «Великої еміграції», яка охоплювала не лише Європу, а й Америку, Австралію та інші регіони, проте основна увага зосереджується на європейських культурних центрах, що стали осередками міжкультурного діалогу та політичної активності поляків. Простежується роль польських еміграційних організацій у збереженні національної ідентичності, поширенні ідей панславізму та демократичних засад, формуванні нових моделей політичної взаємодії в контексті західноєвропейських суспільних процесів. Значна увага приділяється культуротворчій діяльності польських мігрантів, які активно впливали на формування стереотипів щодо Польщі та поляків у західноєвропейському суспільстві, зокрема у Великій Британії, Франції та Швейцарії. Окремо підкреслено внесок польської еміграції у розвиток видавничої справи, подорожньої літератури та перекладацької діяльності, що сприяло як поширенню знань про польську культуру, так і взаємному збагаченню з іншими європейськими націями. Особливий інтерес становить розгляд жіночого руху в емігрантському середовищі, який наприкінці ХІХ століття у США набув рис активної суспільної та політичної участі, поєднуючи національно-визвольні ідеї з емансипаційними тенденціями. У висновках наголошується, що еміграційний рух мав не менше значення для відновлення польської державності, ніж національно-визвольна боротьба на польських землях. Представники «Великої еміграції» стали лідерами Другої Речі Посполитої, а сформовані ними культурні й політичні практики сприяли утвердженню Польщі в європейському просторі. Авторка акцентує на необхідності подальших досліджень, зокрема аналізу українсько-польських контактів у середовищі діаспори у США та вивчення рецепції польської емігрантської періодики. Стаття відкриває нові перспективи для вивчення транснаціональних культурних процесів, ролі міграції у формуванні національної пам’яті та поширенні ідей свободи у європейському контексті.

Посилання

1. Асталош Г. Інструментальна спадщина Ігнація Падеревського в аспекті національного колориту. Вісник КНУКіМ.
Серія «Мистецтвознавство». 2025. № 46. С. 63–68. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258616
2. Горячок І. Український вимір творчості польського романтика Юліуша Словацького. Current Issues of Linguistics and Translation Studies. 2025. Vol. 33. С. 59–62. https://doi.org/10.31891/2415-7929-2025-33-11
3. Демська-Будзуляк Л. Українсько-польські інтелектуальні зв’язки: виклики історії. Київські полоністичні студії. 2024. Т. XL. С. 311–333. https://doi.org/10.17721/psk.2024.40.311-333
4. Іваненко О. Відгомін Рісорджіменто на теренах південно-західного краю упродовж 1860-х рр. у контексті розвитку міжнародних відносин у Європі. Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. 2024. Т. 33. С. 109–125. https://doi.org/10.15407/mzu2024.33.109
5. Портнов А. Польща та Україна: переплетена історія, асиметрична пам’ять. Харків: ТОВ «Видавництво „Права людини“», 2023. 128 с.
6. Bąk M. Overcoming Otherness: Polish Accounts from Nineteenth-Century Travels to Portugal. Otherness in Literary and Intercultural Communication Crossing Borders, Crossing Cultures / eds. C. O. Martins, C. R. V illar, M. Graziani. Cham: Palgrave Macmillan, 2024. P. 299–307. https://doi.org/10.1007/978-3-031-60978-7_19
7. Białokur M. Kierunek Szwajcaria, czyli kilka epizodów z dziejów polskiej emigracji u podnóża Alp na przełomie XIX i XX wieku. Edukacja Kultura Społeczeństwo. 2020. R. I. S. 9–27. http://doi.org/10.34616/EKS.2020.1.9.27
8. Dmuchała J. Polish Immigrant Women’s Encounter with the New World. Ad Americam. Journal of American Studies. 2014. Vol. 15. P. 67–79. http://doi.org/10.12797/AdAmericam.15.2014.15.06
9. Kalembka S. Wielka Emigracja. Polskie wychodźstwo polityczne w latach 1831-1862. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1971. 476 s.
10. Krzoska M. Historische Mission und Pragmatismus: Die slawische Idee in Polen im 19. und 20. Osteuropa. 2009. Vol. 59. No. 12. P. 77–94. https://www.jstor.org/stable/44935035
11. Kuligowski P. Podróż, utopia, rewolucja. Czas Kultury. 2012. T. 3. S. 52–59.
12. Kuligowski P. Was it really „Great”? Some remarks on the intellectual history of the Great Polish Emigration. Střed. Časopis pro mezioborová studia Střední Evropy 19. a 20. Století. 2019. T. 2. P. 9–34.
13. Lutosławski W. Jak tanio podróżować. Wędrówki iberyjskie. Drozdowo – Jedwabne: Muzeum Przyrody Dwór Lutosławskich w Drozdowie – Fundacja Sztuk i Dialogu, 2021. 203 s.
14. Marchlewicz K. Why Britain? The Motives and Circumstances of Polish Political Refugees’ Arrivals to the United Kingdom in the 1830s and 1840s. Polish Culture in Britain Literature and History, 1772 to the Present / eds.: M. A. Bowers, B. Dew. Cham: Palgrave Macmillan, 2023. P. 63–85. https://doi.org/10.1007/978-3-031-32188-7_4
Опубліковано
2026-05-01
Як цитувати
Константинова , Ю. (2026). ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ ПОЛЬСЬКОЇ «ВЕЛИКОЇ ЕМІГРАЦІЇ » ПРОТЯГОМ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ : КЛЮЧОВІ ЦЕНТРИ , НАПРЯМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Літопис Волині, (34), 148-152. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2026.34.24
Розділ
Всесвітня історія