ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ ПРАКТИК В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ ВІЙНИ
Анотація
Стаття присвячена комплексному аналізу трансформації ролі та практик релігії в Україні під впливом повномасштабної війни та логіки інформаційного суспільства. Дослідження виходить із тези, що військовий конфлікт виступає каталізатором, який прискорює та виявляє фундаментальний зсув релігійних інституцій від традиційних ієрархій до моделі динамічних мережевих акторів. Вплив цих акторів визначається їх здатністю програмувати публічні комунікативні потоки, продукувати культурні коди та формувати смислові наративи в цифровому середовищі, що стало основним полем ідеологічного протистояння. Теоретична основа дослідження синтезує теорію мережевого суспільства Мануеля Кастельса, концепцію цифрової релігії Хайді Кемпбелл, а також підходи десекуляризації (Пітер Бергер) та постсекулярності (Юрген Габермас). Методологія поєднує кількісний аналіз даних соціологічних опитувань (Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології) з якісним дискурс-аналізом контенту конфесій у соціальних мережах та вивченням практик цифрового капеланства. Результати виявляють три вектори трансформації. По-перше, відбувається структурний зсув «від ієрархії до мережі»: формується децентралізована система цифрових «сакральних вузлів», де релігійний авторитет все більше залежить від медійної харизми. По-друге, релігія стає активним учасником «інформаційно-наративної війни», програмуючи смисли та протиставляючи російському міфу «священної війни» український наратив «духовної оборони». По-третє, виникають нові форми «цифрової спільнотності», що одночасно загострює проблему «цифрового розриву» та ризики маргіналізації вразливих груп. У висновку прогнозується, що контури «мережевої релігії» визначатимуть релігійний ландшафт у повоєнний період. Стійкість цієї моделі залежить від здатності конфесій трансформувати логіку воєнної мобілізації в проєкти цифрової реабілітації та діалогу, а також від подолання цифрової нерівності. Український випадок розглядається як репрезентативна лабораторія для вивчення становлення нових, мережевих форм релігійності в інформаційну добу.
Посилання
2. Рівень релігійності, довіра до Церкви, конфесійний розподіл та міжцерковні відносини в українському суспільстві (жовтень 2024 р.) / Центр Разумкова. Київ, 2024. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-religiinosti-dovira-do-tserkvy-konfesiinyi-rozpodil-ta-mizhtserkovni-vidnosyny-v-ukrainskomu-suspilstvi-zhovten-2024r (дата звернення: 11.02.2026).
3. 65 % українців довіряють Церкві – опитування. Слово і діло. URL: https://slovoproslovo.info/dovira-do-tserkvy-65-vidsotkiv-razumkov (дата звернення: 11.02.2026).
4. Ukrainian Society, State and Church in War. Church and Religious Situation in Ukraine – 2024 : analytical report / Razumkov Centre. Kyiv, 2025. URL: https://razumkov.org.ua/images/2025/01/27/2024-Religiya-religion-ENGL.pdf (дата звернення: 11.02.2026).
5. В Україні торік частка вірян УПЦ МП зменшилася до 5,5 %. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/3953763-v-ukraini-torik-castka-viran-upc-mp-zmensilasa-do-55.html (дата звернення: 11.02.2026).
6. Як змінилася кількість вірян ПЦУ та УПЦ МП з початку повномасштабної війни: соціологія. УНН. URL: https://unn. ua/news/yak-zminylasia-kilkist-virian-ptsu-ta-upts-mp-z-pochatku-povnomasshtabnoi-viiny-sotsiolohiia (дата звернення: 11.02.2026).
7. Religious Situation in Ukraine During the Russo-Ukrainian War. Sofia Brotherhood. URL: https://sofiyske-bratstvo.org/en/religious-situation-in-ukraine-during-the-russo-ukrainian-war (дата звернення: 11.02.2026).
8. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Vol. 1: The Rise of the Network Society. Oxford : Blackwell, 1996. 556 p.
9. Berger P., Luckmann T. The Social Construction of Reality : treatise in the sociology of knowledge. New York : Anchor Books, 1966. 219 p.
10. Berger P. L. (ed.). The Desecularization of the World: Resurgent Religion and World Politics. Washington ; Grand Rapids : Ethics and Public Policy Center ; W.B. Eerdmans, 1999. 139 p.
11. Campbell H. A. Digital Religion: Understanding Religious Practice in New Media Worlds. London ; New York : Routledge, 2013. DOI: 10.4324/9780203084861. 272 p.
12. Pargament K. I. The Psychology of Religion and Coping: Theory, Research, Practice. New York : Guilford Press, 1997. 548 p.
13. Habermas J. Religion and Rationality: Essays on Reason, God and Modernity. Cambridge : Polity Press, 2002. 176 p.
14. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за 2024–2025 рр. Київський міжнародний інститут соціології. URL: https://www.kiis.com.ua/ (дата звернення: 11.02.2026).
15. Religious Organizations on Social Media: Opportunities, Challenges and Future Prospects for Spiritual Communities in Ukraine. URL: https://www.researchgate.net/publication/391302729_Religious_Organizations_on_Social_Media_Opportunities_Challenges_and_Future_Prospects_for_Spiritual_Communities_in_Ukraine (дата звернення: 11.02.2026).
16. Zasanska N. Rosary Unites: Online Religious Rituals During the War in Ukraine. Journal of Religion in Europe. 2024. DOI: 10.1163/18748929-bja10126.
17. Grimell J. Understanding Ukrainian military chaplains as defenders of the human soul in war. Frontiers in Sociology. 2025. DOI: 10.3389/fsoc.2025.1559023.
18. Russian Orthodox Church declares “Holy War” against Ukraine and West. Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/russian-orthodox-church-declares-holy-war-against-ukraine-and-west (дата звернення: 11.02.2026).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

